Вишивані туфлі

От якщо закрити очі на чорні шкарпетки, то можна цілком уявити ці красиві вишивані туфлі на ніжках нареченої, вбрання котрої в українському стилі.
А от вам ще трошки вишиваних туфель. І не просто так вишиваних, а бісером. Чим не ідея для взуття нареченої?

Ну а якщо весілля трапилося у зимову пору, думаю, підійдуть отакі вишивані бісером чобітки.

Все нині можна вишити, було б бажання!

Вбрання у народному стилі для наречених від студії „Гойра” зі Львова

Нє, таки зараз зовсім не проблема, де пошити весільне вбрання у народному стилі! Я тут уже представляла деяких майстрів та майстерні, як от Е-Korali, Оксана Полонець, РІTO, Ярина Жук; а сьогодні пора познайомити вас із роботами студії вишивки „Гойра” зі Львова. У принципі, я тут якось, на цьому ресурсі, вже зачаровувалась деякими їхніми вишиваними строями, призначеними більше для гостей весілля, а сьогодні пора нарешті роздивитися, що ж „Гойра” пропонує для молодят.

А пропонує ця студія вишивки... Тут в мене бракує слів, бо пропонують вони дуже багато, і все таке красиве, і стильне, і яскраве, що якби я була нареченою, мені, слово честі, було б дуже важко зробити свій вибір і зупинитися на якомусь одному вбранні.

Може, я би вибрала оцю білу сукню із широким поясом, вишитим маками, волошками, ромашками і колосками?

Ось тут маки, волошки, ромашки та колосочки ближче; виявляється, до цієї сукні можна замовити також маленьке болеро, вишите аналогічно:

А, може, я б захотіла отаку-от красу, із вишитим оранжево-коричневими барвами поясом-корсетом?

А до сукні нареченої також замовити сорочку нареченому, із точнісінько такою ж вишивкою? Вийшов би чудовий ансамбль, як ось в цих молодят, котрі замовляли свої весільні строї в українському стилі у „Гойрі”:

Чи, можливо, я вибрала б отаку сукню, із шикарнющими червоними маками, вишитими на поясі та бретелях?

І взагалі, бачу, що „Гойра” – неперевершені майстри із створення одягу для молодої та молодого в одному стилі. Подивіться-но на цих молодят – як вдало і гармонійно усе підібрано в деталях!

Де, питаєте, знайти цих чарівних майстрів від „Гойри”? А у славному місті Львові, за адресою вул. Івана Франка, 49, телефони 0677289403 , 0322762614.

Гарного, красивого і стильного вам весілля!

Галицькі костюми і характери, 1935-й рік

Усім молодятам, хто планує іти до вінця в українських народних строях, і взагалі, організовувати весілля в українському етностилі, гадаю, буде цікаво подивитися це відео-слайдшоу, скомпоноване із фотографій 1935-го року.

На знимках – галичани, мешканці околиць Заліщиків і Копичинців, у народному вбранні, яке тоді носили. Може, сучасних молодят, а також модельєрів весільного одягу у народному стилі, це надихне на створення нових костюмів-шедеврів. Ну а може котрі наречена та наречений захочуть максимально відтворити автентичні строї, як на фотографіях:

Зачіски, до яких не треба вельона

Дорогі наречені – не любительки вельонів! Ось вам пару зачісок, на які просто рука не піднімається нап’ясти вельона – інакше хто під тим вельоном побачить ось таку красу:

Не боятися кольору!

Я вже тут не раз розповідала, як мені подобаються вбрання наречених, а також декорації та інші весільні атрибути, котрі виконані не просто у класичних білосніжних тонах, а із вкрапленням кольору. Тому щоразу радію, коли знаходжу весільну фотографію чи відео, подібні ось цій фотці – розкішного букета нареченої, білого із вкрапленням червоних троянд:

А ось і чарівна власниця букета із своїм нареченим:

Оцей велетенський червоний бант на білій сукні, а ще букет нареченої з червоно-білих троянд, такий же букетик нареченого, багряні сукні у дружок і такі ж краватки у дружбів – це все разом виглядає просто шикарно! А фотограф Юра Зелененький із Тернополя – автор цього весільного фото – зробив фотозйомку молодят не просто шикарною, а дуже-дуже шикарною: десь знайшов у місті червоно-чорний перехід і зазнимкував весільну процесію на цьому переході. Оце пам’ятка на все життя!

Ото маєте весілля у планах? Шукаєте фотографа? Не вагайтесь і дзвоніть Юрі Зелененькому – не пошкодуєте!

До речі, з Юрієм я особисто не знайома, але кажу про нього добре слово всюди, де тільки можу – ну бо дуже вже мені подобаються його фотографії, і нема на то ради :)

Стильна наречена – це не тільки біле по білому

Цікаві ідеї для манікюру... Призначені взагалі-то до Дня Валентина, але, як на мене, підійшли би і до іміджу нареченої. Особливо якщо у білій сукні чи букеті нареченої присутні червоно-рожеві елементи. А ще замість традиційних білих туфель та вдягнути рожеві чи червоні, як на цьому фото... Супер!

Традиційний український вінок і його сучасна модифікація

Написала я щойно цей заголовок і подумки жахнулася, як він дуже вже занудно-науково звучить. Насправді те, чим хочу поділитися з вами, зовсім не занудне, принаймні для дівчат, які збираються заміж. Віночок! Або його еквіваленти. Тобто, а що б його таке вдягти на голову у день весілля? Кожна наречена замислюється над тим.
Перше, що спадає на думку і що українська наречена вбирає до шлюбу століттями – традиційний вінок зі стрічками. У 20-му сторіччі стрічки трансформувалися у вельон, але вінок залишився, правда, також трансформувався: у піввіночок, у просто квітку на волоссі, а в 1970-80 роках – навіть у капелюшок, з вельоном чи без нього.
Сучасна наречена у сучасному весільному салоні може вибрати на свою чарівну голівку, чого тільки душа забажає. От я, наприклад, на своє весілля вибрала собі піввіночок на голову, з невеличких шовкових біло-рожевих троянд, зроблених під натуральні:

Ось мій вінок крупнішим планом:

А от політик з Тернополя, чарівна Галина Ратушняк, йдучи до вінця, одягла на голову таки справжній вінець, з живих ромашок і з біло-голубими стрічками, усе в тон її білій сукні з голубою українською вишивкою і в тон весільному букету:

Галина і її чоловік Михайло організували їх весілля в українському стилі, тому все на забаві, в тому числі і одяг наречених, було в українських традиціях. Не можу не поділитися крупним планом цього розкішного весільного віночка української красуні-нареченої:

До речі, тим, хто планує свою весільну забаву і вбрання наречених в національному стилі, я б рекомендувала відвідувати фольклорні і туристичні фестивалі та виставки, як от Західно-Український Туристичний виставка-фестиваль у Тернополі. Це щорічний фестиваль, проходить він зазвичай у середині травня, і на цьому святі українських ремесел, української їжі і української музики можна знайти стільки ідей для свого майбутнього весілля у етнік-стилі. От наприклад, як цей вишиваний жіночий костюм, який був на продаж на тернопільській виставці і не значився як весільний, але який цілком, на мою думку, може бути одягом для нареченої, котра планує мати традиційне українське весілля.
А от ще одне моє відкриття на цьому фестивалі-виставці - обручі-віночки для волосся, виготовлені народним майстром з Тернополя Наталією Ляшок (на фото – майстриня зі своїми виробами):

Мушу сказати, що Наталія абсолютно точно відчула сучасні модні тенденції і наробила тих обручів, можна сказати, на злобу дня, бо зараз обручі з квіткою (є в неї і такі) страшенно модні і їх можна носити навіть на щодень. А от функціональні і практичні обручі-віночки, які є Наталиним винаходом, дуже стануть у пригоді дівчатам, які співають або танцюють в українських ансамблях, ну і звичайно, нареченим, котрі виходять заміж в традиційному або стилізованому українському вбранні:

Може бути і як весільний стрій для української нареченої

Ось такий вишиваний жіночий комплект продавали на Другій Західноукраїнській туристичній виставці-фестивалі, яка відбулася 15-16 травня 2010 року в Тернополі. Комплект мені сподобався дуже, бо містить як етнічний момент (українська квіткова вишивка гладдю), так і сучасний крій та інші модерні елементи, як от легенька спідниця з глибокими розрізами. Спідниця не то з шифону, не то з іншого "летючого" матеріалу, пояс розшитий маками та волошками, такі ж елементи вишивки на подолі. Як на мене, то цей комплект цілком може слугувати весільним строєм для української нареченої. Правда, мені заміж вже не треба :) A от дівчатам, які заручені або на виданню, які планують своє весілля в українському стилі чи тільки мріють про таке весілля, порадила би відвідувати виставки на зразок тернопільської. Там стільки всього цікавого можна знайти!