Хтось із відомих сказав, що авторська пісня стає
народною (читай – загальнопопулярною) тоді, коли її заспіває п’яний або дитина. Ну, я б додала, зважаючи
на тематику мого ресурсу – коли цю пісню заспівають за столом на весіллі. Або
коли її безперестанку гратимуть весільні музики.
Так сталося з
багатьма українськими піснями, ось кілька, що спали на думку – „Сильний вітер”, „Канни зів’яли” та багато-багато інших.
Серед них – і
відома пісня волинянина Олександра Богачука „Тиша навкруги”, яку заспівало
наприкінці 1970-х тріо Мареничів і яка стала шалено популярною відтоді і ще
досі є такою. Її співали і співають за столом на українських весіллях, її
грають весільні музиканти – ця чудова лірична мелодія якнайкраще надається до
повільного танцю.
Порившись на
Ютубі, я знайшла унікальне виконання „Тиші навкруги” ще молодими Мареничами. Пропоную і вам насолодитися красою українського слова та
мелодії у цій пісні і неперевершеним співом легендарного українського тріо:
Ну а хто призабув
чи взагалі не знає, особливо із юного покоління, слів „Тиші навкруги”, то ось вони:
Тиша навкруги,
Сплять в росі
луги.
Тільки ти і я,
І ясна зоря.
Приспів:
Розкажи мені,
Любиш ти чи ні?
І в очах сія:
„Я навік твоя!”
Скільки я
пройшов,
А тебе знайшов.
У своїх краях,
Ластівко моя.
Приспів.
Згасла вже зоря,
Пісня солов’я,
Лиш любов сія –
І твоя, й моя.
Приспів.
Цікаве прочитання
„Тиші навкруги” я знайшла у
канадців. Канадські співачки українського походження Тереза Сокирка і Карісса
Клопущак дуже гарно, лірично та оригінально заспівали „Тишу....” дуетом на
святкуванні Українських днів у канадському парламенті в Оттаві:
Правда, як ви,
певно, помітили, канадські
дівчата трохи видозмінили текст пісні, причому дуже гарно і смислово
вмотивовано, оскільки українки Тереза і Карісса народилися, власне, у цьому
„чужім краю”:
Скільки я
пройшла,
А тебе знайшла.
У чужім краю
Тебе кохаю.
Ну в мене
особисто цей куплет викликав асоціації із власним особистим життям, а також
кількох моїх хороших колєжанок, котрі, як і я, знайшли своїх суджених не в
Україні, а, як Тереза з Каріссою співають, „у чужім краю”. I кожна з нас, відповідно, має дуже багато спогадів про те, „скільки я пройшла”, поки
„тебе знайшла” :) Так що
моє персональне велике „Дякую!”
Терезі і Каріссі за таку чудову обробку цієї душевної української пісні!
Повертаючись же
до пісні у контексті
весільної тематики, я там, до тих двох вищенаведених критеріїв, коли авторська
пісня стає народною (коли її заспіває п’яний або дитина), додала б ще один – коли народ напише свої слова на
мелодію відомої пісні. Ну, зазвичай ці слова із народу бувають
батярсько-сороміцькими. Не обминула ця чаша популярності і „Тишу навкруги”. Пригадую з дитинства
„весільну обробку” „Тиші...”:
Тиша навкруги,
Сплять всі пияки,
Лиш один пияк
Не засне ніяк.
Приспів:
Розкажи мені,
Випив ти чи ні.
І в очах сія –
Ще би випив я.
Далі слів не пам’ятаю, але все було ось приблизно в такому дусі.
Мушу сказати, що, порівняно з тим, що сьогодні грають і співають на весіллях, „пияцький” текст „Тиші...” можна вважати
безневинною інтерпретацією :)
