Жовто-синє весілля

Ця наречена на фото, із симпатичним синьо-жовтим букетом – канадська художниця Джеймі-Лі. Знаю її особисто – прекрасний митець і прекрасна людина! А коли я побачила її весільні фотки, то взагалі була вражена, точніше приємно здивувалося моє українське єство – ну бо ж весілля у Джеймі-Лі було жовто-синє! Ні, дівчина зовсім не українського походження. Жовто-синій колір для свого весілля вона вибрала тому, що, як художниця, знає і бачить, що ці два кольори чудово гармоніюють між собою.

Концепцію і дизайн свого весілля Джеймі-Лі придумала сама. Нє, ну а який смисл для цього когось наймати, коли наречена сама – митець? Вона навіть свій весільний букет робила сама – дивіться на фото:

Церемонія весілля відбувалася на березі річки, на затишному піщаному пляжі. Дерева прикрасили синіми і жовтими кульками:

 Власне, весільна забава також відбувалася під відкритим небом, на свіжому повітрі, отож і столи також прибрали у жовто-синьому стилі, і навіть пару крісел підібрали жовто-синіх (чи помалювали на жовто-синьо спеціально до події – оце вже я навіть не питала):

Сукні дружкам підібрали такого світло-синього, ближче до бірюзового, кольору. Кожна дружка тримала по жовтій і білій квітці. Жовті квіточки були на блакитних сорочках дружбів. І то все надзвичайно гармоніювало із жовто-синім букетом нареченої. Яка ж красива Джеймі-Лі, а у своїй весільній сукні – як грецька богиня!

А оце вам фото якраз після церемонії одруження. Як кажуть тут на Заході, just married! Ну а я кажу щиро по-українськи – многая літа молодятам! Хай у них в подружньому житті все буде таким же суперовим, красивим і романтичним, як оцей сонячний день на березі річки, і таким же яскравим та взаємогармонійним, як синьо-жовті кольори їхнього весілля!

Весільні тенденції з Північної Америки

Ну от як-таки я, авторка весільного блогу, та й могла не сходити на весільну виставку, яка відбувалася у нашому канадському містечку? (Живу я сама на північно-американському континенті). Словом, відвідала місцеву весільну виставку-продаж, і всім, що там бачила-чула, тобто тенденціями у північно-американській весільній моді, ділюся з вами, дорогі читачі.

Нічого не можу сказати про, власне, одягову моду – вбрання наречених, дружок, дружбів, дівчаток, що розкидають квіточки на церемонії, і батьків наречених – бо цю частину виставки, тобто модний показ, я пропустила.

Перейду відразу до столів і до тортів.

Отже, тортики. А тортики вони демонстрували отакі-от:

Це я сфотографувала тільки невеличку дещицю із представленого, тобто ті, які сподобалися мені самій – особливо фіолетовий, фактично, він був мій улюблений на цьому експо.

Ну що вам скажу? А скажу те, що чогось нового і такого, що в Україні на даний час не роблять, там не було. Є, є вже і в рідному краю майстри такого тортового мистецтва, що дух перехоплює! От хоча б Уляна Коцаба з Івано-Франківська – мій улюблений кондитер з тих, що знаю в західній частині України. Я б сказала, що Уляна ще не такі витвори кондитерського арту може придумати/спекти/намалювати/виліпити, от хоча б як оці.

Єдине, що мені дуже і дуже сподобалося у витворах канадських майстринь-кондитерок – відчуття стилю і смаку. Тобто весь виріб витриманий в одному стильовому дусі – колір, дизайн - і ніяких відхилень. Бо не раз дивлюся, що наші українські кондитери наліплять, наліплять всього на той торт, тобто перевантажать деталями настільки, що то все потім виглядає, як кажуть в народі, як в дурного на хаті. Торт, а особливо весільний, повинен бути, за словами одного мого знайомого, елєганцьким. Абсолютно з ним погоджусь! І тортики, яких я назнимкувала, цілковито цьому визначенню – елегантні – відповідають.

Йдемо далі. Оформлення залу і столів. Було представлено багато всілякого і різного в цьому плані, але чомусь домінувала тенденція темних тонів. Зокрема, коричневого, як-от на цьому фото:

Я ще була трохи здивувалася, мовляв, коричневе – і на весілля?! Чи не затемний колір? Не впевнена, чи в Україні би таке робили. Як кажуть, справа смаку... Хоча, ще раз глянувши на знимку, бачу, що підсвітка безліччю лампочок якось відвертає увагу від того коричневого і, фактично, привносить свій певний шарм і красу у весільний дизайн.

Ну а ця штука із троянд таки направду симпатична і від неї тільки виграло б, як на мене, оформлення весільного залу:

Файнюньо, нє? Сама б не відмовилася мати такий кусок дизайну у власній хаті – чудово прикрасило би будь-яку стіну замість панно чи гобелену.

Але не дуже захоплюйтесь, до речі, бо те, що вам зараз покажу, тобто те, що входило у комплект із цими гарнезними трояндами, вас, м’яко кажучи, трохи буде шокувати. Як шокувало і мене. А саме – ЧОРНА скатертина і серветки і ЧОРНІ „вдяганки” на крісла, хай навіть „облагороджені” срібними бантами:

Спершу моє українське єство навіть подумало – де я? На весільній забаві чи, звиняйте, на поминках? А потім собі згадала, що я ж не в Україні – от в Україні точно ніхто би не притягнув чорний колір у весільний (!) дизайн. Чи вже, може, є такі сміливці, а я не знаю?

Ну а у Північній Америці, як бачите, це – тенденція. Вони собі не заморочують голови забобонами і прикметами, судячи з усього. До речі, це не перший випадок, коли я наткнулася на елементи чорного у західному весільному дизайні. Було, бачила чорні деталі навіть і на сукні нареченої, що в Україні здається взагалі немислимим – як так, біла сукня, і з широким чорним поясом?!!

Тим не менше, залишимо дискусії на цю тему весільним спеціалістам-професіоналам. Я – просто блогер і констатую факт.

На завершення моїх походеньок весільним експо канадського райцентру, де зараз живу, я таки підійшла ближче до того чорно-срібного стола – ну бо дуже вже сподобалися ті індивідуальні не то салфетки, не то підставки у вигляді троянд. Думаю, помацаю, що ж воно таке – бляха? Фольга? А нічого подібного! Добротний метал! От, кажу ж, не відмовилася б мати в хаті такі індивідуальні трояндочки також! Були б файні підставки на горєче, і гості б охали-ахали, мовляв, де таке взєла... Власне, для того і всілякі експо існують, щоб дивувати народ різними новинками-цікавинками! І мене, кобіту, котра багато чого бачила у своєму житті, таки щось на тій виставці і здивувало...

Приємних і вам походеньок на розмаїті виставки, експо, шопінги і т.д. та гарних весільних, і не тільки, забав!

Раз пішла така п’янка...

У попередньому пості йшлося про фіолетово-бузкове весілля від Юлії Кулик з весільного агентства „Бізе” (Тернопіль). Бачите розкішний фужер з бузково-фіолетовою оздобою? Так от, як я роздивилася більше фужерів, які Юля оформила власноруч, очі розбіглися, пальці потягнулися до клавіатури – дістала натхнення поділитися з вами цією красою знову.

Отже, дивіться і вибирайте, з якого конкретно фужера хотіли б пригубити ваше весільне шампанське:

До речі, пляшки шампанського і весільні свічки також декоровані Юлею. Гарного вам весілля!

P.S. А чому обов’язково весілля? Такий набір може бути і шикарний подарунком подружній парі на річницю їхнього шлюбу. 

Фіолетово-бузкове весілля від Юлії Кулик

Шикарно! Я б на місці нареченої на цьому фіолетово-бузковому весіллі і про вбрання подумала у відповідному руслі. Наприклад, біла сукня із вкрапленням фіолетово-бузкових елементів; пару фіолетово-бузкових стрічечок у букеті нареченої, у віночку, у нагрудних букетиках... Ну а краватку своєму нареченому, до повного ансамблю, я би вибрала однозначно – фіолетову.
Сервірування столів. Також треба якісь бузково-фіолетові мотиви. Але про це вже, дорогі наречені, говоріть безпосередньо із самою Юлею, творцем цього фіолетово-бузкового дива. Знайти Юлю Кулик можна у Тернополі, у весільному агенстві „Бізе”.

Гірко! І, як каже один мій друг, най вам файно йде, дорогі молодєта!
P.S. A ось і тортики для весілля у фіолетово-бузковому стилі - від арт-кондитера Уляни Коцаби з Івано-Франківська: