Українсько-французьке весілля у американському Маямі

Відомий весільний портал The Knot опублікував фоторозповідь про красивезне весілля американської журналістки українського походження Андреа Халупи. Весілля відбувалося у Маямі, Флорида. Тематику весілля вибрали за назвою та змістом знаменитої книги Антуана де Сент-Екзюпері „Маленький принц”. Власне, цю книгу Жульєн, обранець Андреа (він француз за походженням) подарував їй ще як вони тільки-тільки почали зустрічатися. Фактично, „Маленький принц” був першим подарунком Андреа від її майбутнього чоловіка. Тож коли молоді люди вирішили побратися, сумнівів не було, яку ж тему використати для весілля – „Маленький принц” однозначно!

Базовими кольорами весілля були червоний, синій, золотий та фіолетовий. Власне, весільний тортик виготовили у фіолетових тонах і, звичайно ж, із Маленьким Принцем та його планетою на вершечку:

Більше про весілля – тут. А „Українське весілля” щиро раде за наречену-українку і бажає їй та її чоловікові щасливої долі!

Українсько-японське весілля

Ці чарівні фотографії - з інтернаціонального весілля львів'янки Олі Гудз та японця Чарлі Сакуми. Перше фото - із японської частини церемонії. Тут молодята у традиційному японському вбранні:

А на цій фотографії Чарлі і Оля у гуцульських костюмах - це, відповідно, з української частини весільної церемонії:

Многая і благая літ цій красивій інтернаціональній парі!

У сукні якого дизайнера виходила заміж Прісцілла Чан?

Про несподіване весілля Прісцілли Чан і Марка Цукерберга я вже розповідала у попередньому пості. Сьогодні балачка буде про те, у сукні якого дизайнера виходила заміж Цукербергова наречена.

А дизайнера, точніше, дизайнерку звати Клер Петтібон. Вона не з тих сильно “розкручених” модних дизайнерів. Була. Бо тепер її ім’я у світі моди, та й взагалі у світі, не знатиме хіба лінивий.

Сама ж Клер ні сном ні духом не відала, що наречена володаря Фейсбук-імперії у день свого весілля одягне сукню бренду Петтібон. “Я дізналася про це так само, як і всі інші – з медіа, - розповіла Клер. – Ми були у Дійснейленді, святкували день народження моєї доні, їй виповнилося 5 рочків. Коли ми приїхали додому, мій чоловік подивився новини, де йшлося про весілля Цукербергів і покликав мене: “Кохана, кохана, глянь, це ж твоя сукня!”.

Більше подробиць стало відомо західних журналістам аж тепер. Виявляється, Прісцілла купила цю сукню у весільному салоні в Колорадо ще у жовтні 2011 року. Ніхто нічого не здогадувався, бо при покупці Прісцілла назвала своє ім’я, але інше прізвище, і замовила доставку сукні не на свою адресу, а іншої людини. Загалом сукня обійшлася нареченій Цукерберга приблизно у $4700. Крім того, сукня взагалі була на розпродажі вже протягом двох років, а це означає, що оригінальна її ціна була, звичайно, більшою.

Менше з тим. Сукня Прісціллі пасувала, весілля відбулося, всі щасливі і ну і многая літа молодій парі, як кажуть в Україні!

(За матеріалами зарубіжної преси)

Весілля року 2012 - Марк Цукерберг одружився із Прісціллою Чан

Вони могли дозволити собі незнати яке весілля – за пишністю і розкішшю. Статки ж бо є, і не будь які. Марк Цукерберг, 28-річний засновник найпопулярнішої у світі соціальної мережі Фейсбук, станом на травень 2012 року володіє 19-ма з лишком мільярдами доларів. Тож, коли Марк нарешті вирішив одружитися зі своєю дівчиною, 27-річною Прісціллою Чан, із котрою він разом ось уже 9 років, молодий мільярдер міг мати таку весільну забаву, яку лише душа забажає.

І він, точніше, вони, молодята, зробили собі забаву – точну таку, яку бажали і як відчували їх серця. Але якщо ви думаєте, що там було дуже все „наворочено” – помиляєтесь!

Марк і Прісцілла зробили все, як у сюжеті багатьох весільних історій, які часто повторюють в американському кіно. Друзів і родину запрошується нібито на вечірку з якогось приводу, а вже під час вечірки оголошується – хелло, а нині в нас весілля!

Власне, 14 травня 2012 року Прісцілла закінчила навчання у медичному університеті, а на суботу, 19 травня, пара запросила найближчих друзів і родину (десь 100 чоловік) у свій будинок в Каліфорнії. Офіційний привід був - вечірка з нагоди завершення Прісціллою навчання. А от вже на самій забаві, коли гості прибули, Марк і Прісцілла оголосили всім – „А ми одружилися! Вітайте нас!”.

Відповідно, того ж вечора Марк змінив свій фейсбуківський статус на „одружений”.

Ну що можу сказати? Вітання молодятам! Молодці вони все-таки, як на мою думку, що так зробили. Прийшли найближчі люди, з ними й відсвяткувалося подію, без особливої помпи і „понтів”. Як бачите на фото, весільна сукня у Прісцілли без тих всіх пишних фальбанок та інших вибриків – елегантна і вишукана. Але особливо мені сподобалися прості лампочки на задньому плані – як частина весільних декорацій, треба думати. А могли ж, могли ж молодята організувати собі незнати що і незнати яке...

І все, незважаючи на всю простоту і скромність, весілля Цукербергів, без сумніву, має всі шанси стати весіллям року 2012. Ну бо - хто одружився!! 

Українська наречена, яка виходила заміж у Лондоні, дала оголошення, що шукає... гостей на своє весілля

Фото Тараса Хлібовича

В англійському „Телеграфі” натрапила на розповідь про українську наречену, яка виходила заміж у Лондоні і дала оголошення в пресу, що шукає... гостей на своє весілля. Нічого кумедного тут нема. Молодята робили весілля на 150 чоловік; з його боку було заплановано купу гостей, а з її боку на весілля збиралися тільки батьки, бо родичі і друзі не мали можливості приїхати.
Як не мали, то не мали, питається, для чого тоді скликати незнайомих людей? Ага! Не так все просто там, на тому „дикому Заході”. Хто коли-небудь бачив західні фільми, де показують весільні церемонії в церкві, то пам”ятає, що там по один бік сидять гості молодого, по інший бік – гості молодої. Факт, що то би було дико споглядати повно народу з одного боку і порожні крісла з іншого. Тому винахідлива українська наречена дала оголошення, що шукає 30 пристойних людей, яких запрошує бути гостями на її весіллі. Винагорода для них – банкет і танці „на халяву” :) Також вона зазначила, що шукає добровольців на ролі дружок і дружбів.
Ну що тут сказати? Молодець дівчина, зорієнтувалася і знайшла вихід із ситуації! Шкода, я не побачила в газеті продовження цієї історії, може, вони і не писали більше нічого... Тож залишається тільки здогадуватися, як там воно все відбувалося.
По-перше, як познайомилися українська дівчина і англійський хлопець? Найвірогідніших варіантів, думаю, є два. Варіант перший: дівчина була в Англії на заробітках, там і зустріла свою долю. Варіант другий: знайшла нареченого по інтернету.
По-друге, просто цікаво, чому тільки батьки змогли приїхати на весілля доньки і більше ніхто з друзів і родини? Правда, це може бути більше цікаво англійцям, бо українці знають приблизну відповідь на таке запитання: все впиралося або в фінанси, або у візові проблеми.
Щодо фінансів. Не кожен українець може собі дозволити поїхати відпочити навіть на Чорне море, не те, що в Англію на весілля. Це, братці, нині дороге задоволення, та що я вам розказую, самі знаєте...
А щодо візових проблем... Тут також українцям відомо, що не так воно і просто нині відкрити візу (навіть туристичну) в будь-яку західну країну: всі моментально бачать в тобі потенційного заробітчанина. Що ж... нашого цвіту по всьому світу... Створили самі собі заробітчанський імідж, то що ж тепер хочемо?
Хм, якщо припустити, що дівчина знайшла собі англійця, перебуваючи на заробітках, то я собі думаю: якщо б навіть родичі і друзі тої дівчини нашкребли грошей, щоб поїхати на її весілля, і якщо б навіть їм всім відкрили візи, а якщо вони всі із Західної України, звідки найбільше народу їде на заробітки в Англію, то абсолютно не виключено, що там би половина тих гостей залишилися „гостювати” ще так років на два – на п”ять... Нелегалами, звичайно, бо туристична віза не дає права на працю. Що ж, такі наші українські реалії...

Українська наречена очима професійного західного фотографа

Щось я не вилажу з перегляду англомовних сайтів та блогів. Але воно того варта. Нині знову натрапила на симпатичний ресурс з неймовірно красивими весільними фотографіями (а мене хлібом не годуй – дай весільні фотки подивитися! Навіть з чужого весілля, де я не знаю жодної людини. Це в мене з дитинства, не дивуйтеся, такий потяг до перегляду весільних знимок. Ще з тих часів, коли малою з сусідськими дітьми бавилася в весілля – всі діти в то бавляться!)
Словом, про ресурс, який я знайшла. Називається Зара-Зу (із „заразою” не має нічого спільного :). Ну, хіба що професійний фотограф – власник цього сайту – „заражений” на все життя неймовірним талантом до фотосправи, особливо в царині весільних фото. Фотографа звати Стефан Стінкемп, він з Південної Африки. Скільки весіль він „переклацав”, то тільки він сам знає (я не рахувала, бо ліньки :), хоч репортаж з кожного весілля, де він працював, є на його сайті). „Переклацав!” Сказати так – це майже як образити фотографа (прошу вибачення, до речі), бо Стефанові весільні фотографії – це щось ближче до витворів мистецтва.
Трапилося якось Стефанові працювати на інтернаціональному весіллі. Наречений Дірк – з Південної Африки, наречена Анна – з України. Ну, тут наш фотограф був просто „сражен наповал”, як кажуть росіяни, красою, грацією і шармом української нареченої. Гляньте-но на кілька Стефанових фоток і переконайтеся самі:



„Анна природня, - пише у своєму репортажі з весілля фотограф. – Вона знала сама, як позувати на фото, тому не потребувала жодної підказки від мене....”. В особі Анни західний фотограф високо оцінив українських дівчат. “Дівчата з України – це щось інше, як наші Південно-Африканські красуні. Українки знають про свою чуттєвість і не бояться показати її. Українки стильні, впевнені і елегатні. Тільки гляньте на їхні туфлі – ці високі підбори-стилети прошиють наскрізь будь-який чоловічий фасад!”, - жартівливо закінчує свій репортаж Стефан Стінкемп.